Українська мова English language

Інтегрована система захисту

Суниця серед усіх ягідних культур найбільше пошкоджується шкідниками та хворобами. Небезпечними ґрунтовими шкідниками є личинки хрущів, дротяників та совки. Дуже небезпечні суничний кліщ, павутинний кліщ та стеблова, хризантемна й сунична нематода. До небезпечних належить, довгоносик землистий, довгоносик зелений, скосар люцерновий, малиново-суничний довгоносик, суничний пильщик. Плантація суниці може повністю загинути від пошкодження суничним кліщем, нематодами, личинками хрущів та довгоносиками. Наприклад 2 - 3 личинки травневого хруща повністю знищують суничні насадження на площі 1м2.


Шкідники суниці

Нематоди. Дуже дрібні, ледве помітні неозброєним оком, круглі черв’яки. В передній частині тіла розміщені ротова порожнина і чуттєві органи. В ротовій частині знаходиться орган-стилет, яким нематода проколює клітини рослин, висмоктує сік і вводить різні ферменти, що викликають у рослинних організмів різке порушення обміну речовин, що проявляється у здутті стебел, відмиранні окремих клітин, тканин і органів, значному зниженні врожайності, а дуже вражені рослини гинуть. Найнебезпечніші серед них сунична, стеблова і хризантемна. Нематоди є карантинними об’єктами. За вегетаційний період може розвиватися декілька поколінь.

Суничний кліщ. Він дуже дрібний,блідо-жовтий, непомітний неозброєним оком. Зимують у основи листків. Весною, після відновлення росту суниці, кліщі на молодих листках відкладають яйця. Личинки, що виходять з яєць, висмоктують сік з молодих листків, у результаті чого вони зморщуються, затримуються в рості, жовтіють і відмирають. За літо розвивається 4-5 поколінь кліща, що розселяються по всій плантації.

Павутинний кліщ. Навесні за температурі понад 12?С самка відкладає 220-230 яєць. За вегетацію розвивається 8-12 поколінь. Шкідлива дія настає в другій половині вегетаційного періоду. Оселяється кліщ на старих життєдіяльних листках з нижнього боку, живиться клітинним соком, живе під густою павутинною. У місцях проколів клітини відмирають, заповнюються повітрям і набувають мармурового блиску. При сильному зараженні виникає пожовтіння і передчасне відмирання листкі,.що й знижує врожай.

Сірий кореневий або землистий довгоносик. Коричнево-сірий жук довжиною 5-6 мм із коротким хоботком, зверху вкритий сірими лусочками кольору сухого грунту, ноги і вусики більш світлі, крила недорозвинені, тому жуки не літають. Зовнішньо дуже зхожий на сірого брунькового довгоносика. Жуки зимують у землі на глибині до 3 см, на поверхні під сухим листям, навіть усередині кущів суниці. Личинки /білі, безногі з морщинистим тілом, завдовжки 4-6 мм і жовтою головою/ завжди живуть у зоні кореневої системи на глибині 4-10см. Наприкінці квітня – на початку травня жуки починають обгризати краї листків. Через 10 днів після додаткового живлення самка відкладає на листках суниці яйця купками від кількох штук до декілька десятків. Одна самка може відкласти до 900 яєць. Через 10-15 днів виплоджуються личинки, які підгризають корені і центральні стебла. Великої шкоди личинки завдають у посушливий період.

Сунично-малиновий довгоносик. Жук чорного кольору, вкритий дрібними сірими волосками, довжина тіла 2-3 мм. Личинки білі, безногі, зігнуті, з жовто-коричневою головою. Зимують жуки під грудочками землі,листям та рослинними рештками. Цей довгоносик – один з найбільш шкодочинних шкідників суниці. В кінці квітня – на початку травня жуки починають живитися молодими листочками, черешками листків, а потім бутонами, виїдаючи з них пилок. Перед початком цвітіння самки прогризають отвори збоку бутонів, куди відкладають по одному яйцю. Потім підгризають квітконіжку, яка надламується і відпадає. Одна самка протягом 20-25 днів відкладає до 100 яєць.

Малий чорний скосар. Чорний блискучий довгоносик довжиною 4-5 мм з коричневим хоботком і випуклими надкрилами, що зрослися. Личинки білі, блискучі, серпоподібно зігнуті, довжиною близько 5мм. Зимують личинки і жуки в грунті. Личинки пошкоджують корені і підземні стебла. Жуки живляться листками суниці.

Люцерновий скосар. Жук завдовжки 10-14мм, чорного кольору, випуклий, з яйцеподібними надкрилами, які мають дрібно плямистий малюнок з світлими крапчастими борозенками.Зимують жуки і личинки у грунті на глибині до 25-50 см. Навесні, коли температура грунту на глибині 10см досягає 6-9 ?С, жуки виходять на поверхню і починають живитися протягом близько місяця, обгризаючи листки суниці.

Гребінчастовусий суничний пильщик. Пошкоджує листки, вигризаючи візерунчасті ділянки, а пізніше округлі дірки. Молоді листки іноді з’їдають повністю. Дорослі комахи блискучо-чорного кольору, завдовжки 8-9мм. Личинка зеленого кольору, двадцятинога.


Хвороби суниці

Небезпечними хворобами є борошниста роса, біла й бура плямистості листків, сіра гниль, кореневі хвороби.

Борошниста роса. Уражує листки, черешки і ягоди, обволікаючи їх білим борошнистим нальотом. Краї листків зморщуються і загинаються догори. Потім хвороба розповсюджується на квітконоси, квітки і ягоди. Недостиглі ягоди перестають розвиватися, стають бурими і засихають. Зимує гриб на уражених частинах рослин. Спори розносяться вітром, хвороба заноситься із зараженою розсадою. Сприяє розвитку хвороби тепла погода і підвищена відносна вологість повітря.

Сіра гниль ягід. Уражує рослини суниці – на ягодах, рідше на листках з’являються темно-сірі та бурі плями. Уражені ягоди та листки загнивають і покриваються густим сірим нальотом, яка є збудником захворювання.

Біла плямистість листків. Найпоширеніша хвороба. Гриб уражує пластинки листків, черешки, вусики, квітконоси, плодоніжки. Проявляється хвороба у вигляді невеликих округлих червоно-бурих плям, які з часом стають білими, а навколо них утворюється темно-червоний обідок. За теплої погоди хвороба сильно розвивається і настає масове всихання листків, що спричиняє зниження врожаю наступного року.

Бура плямистість. Розвивається хвороба у другій половині літа на старих листках у вигляді округлих розпливчастих або обмежених жилками великих плям. Спочатку вони червоно-бурі, потім стають бурими. Уражені листки мають вигляд засохлих. Хвороба негативно впливає на формування генеративних бруньок, що спричинює зниження врожаю наступного року. Чорна коренева гниль. Ознаки ураження: в середині літа і в другій половині листки нижнього ярусу буріють і відмирають. Буріє стрижневе коріння і руйнується його кора.. Молоде мичкувате коріння відмирає на початку захворювання. Головні і бокові корені втрачають здоровий колір і відмирають, рослини легко виймаються з грунту.. Уражені плантації знижують урожайність, і навіть проявляється загибель окремих рослин.

Вертицильозне в’янення суниці. Рослини відстають у рості, листки дрібні, черешки до кінця вегетації червоніють. Внутрішні частини коренів відмирають, перетворюються у суху гниль. Кущі набувають червонувато-жовтого забарвлення, протягом місяця гинуть.

Червона коренева гниль. Проявляється в кінці весни і на початку літа. Затримується ріст, листя набуває голубуватого відтінку. Викопані рослини мають сильно погниле коріння, без молодих білих корінців. Частина головних додаткових коренів часто має сірувато-коричневі волоски.


Інтегрована система захисту

Інтенсивні технології вирощування суниці потребують комплексної системи захисту рослин, що включає в себе агротехнічні, біологічні, хімічні та карантинні заходи.

Агротехнічні заходи не потребують додаткових затрат. Необхідно дотримуватися сівозміни, способів та строків обробітку грунту, садіння, внесення добрив, вчасна боротьба з бур’янами. Закладати насадження суниці потрібно високоякісним оздоровленим матеріалом.

Хімічний метод захисту в даний час є одним із найбільш високоефективних. Необхідно застосовувати систему захисту, яка спрямована одночасно проти групи шкідників і хвороб. При цьому критерієм початку робіт є фази розвитку суниці. Ми пропонуємо систему заходів боротьби із шкідниками та хворобами на основі сучасних засобів захисту, дозволених у використанні МОЗ України.


Система захисту насаджень суниці

Фаза розвитку суниці Шкодочинний організм Препарати Рекомендована норма
Відростання Біла і бура плямистості, борошниста роса, сіра гниль Купроксат 4 кг/га
Суничний та інші кліщі Актофіт або Фітоверм або Актеллік 2,5 кг/га
2 л/га
0,6 л/га
Висунення квітконосів -
відособлення бутонів
Довгоносики, пильщики, листоїди Актеллік 0,6 л/га
Борошниста роса, сіра гниль Байлетон або Еупарен 0,25кг/га
1,2 кг/га
Після цвітіння Сіра гниль Тельдор 0,8 кг/га
Після збирання урожаю Кліщі, довгоносики Актофіт або Актеллік 2,5 кг/га
0,6 л/га
Борошниста роса, плямистості Топаз або Байлетон 0,4 л/га
0,25 кг/га

Як визначити шкідників і хвороби за ознаками ураження рослин суниці та провести заходи боротьби з ними подано в додатку.


Особливості боротьби з бур’янами в насадженнях суниці

Ефективна стратегія боротьби з бур’янами є невід’ємною частиною сучасних технологій вирощування суниці. Саме відсутність небажаної рослинності дозволить більш повно розкрити потенціал сорту, зменшити тиск хвороб та шкідників, підвищити ефективність використання елементів живлення та полегшити збирання продукції.

Ретельна підготовка ділянки на протязі попереднього сезону може значно знизити тиск бур’янів та скоротити затрати на боротьбу з бур’янами на протязі періоду вирощування культури. Якщо в попередній рік поле сівозміни було зайнято високотехнологічними культурами, що дозволяють використання хімічних методів боротьби з бур’янами (зернові чи кукурудза) тиск бур’янів буде значно нижчим. Утримання грунту під чорним паром теж є ефективним шляхом знизити забур’яненість.

При засмічені поля коренепаростковими багаторічними бур’янами агротехнічні методи боротьби можуть виявитись недостатньо ефективними. В такому випадку практикується використання гербіцидів суцільної дії на основі солей гліфосату (Раундап, Глісол, Гліфос, Вулкан, Отаман, Буран, Домінатор 360, Космік, Торнадо, Ураган Форте, Чистопол та інші).

Ці препарати блокують синтез білка у вегетуючих рослин, тому, для високої ефективності їх застосування, необхідно, щоб бур’яни були у фазі активного росту. Для підсилення дії препарату у робочий розчин додають 3-5 кг/га азоту у діючій речовині. Після внесення гербіциду потрібно утриматись від обробітку грунту як мінімум на 18-20 днів. За цей час наземна частина рослин повністю загине і препарат знищить кореневища в орному шарі грунту.

Більшість полів регіону, особливо ті, що не оброблялись на протязі декількох років, мають досить високі запаси насіння бур’янів. Агротехнічні методи не дають бажаного результату, тому, що з кожним обробітком грунту на поверхню виноситься насіння з більш глибоких шарів грунту, яке, при наявності оптимальних умов, відразу ж проростає.

Перед висаджуванням суниці використовують грунтові гербіциди, що перешкоджають проростанню насіння бур’янів. Гербіциди на основі трифлуралiну (Трефлан, Трифлурекс) вносять за 10-14 днів до висаджування розсади з негайною заробкою в грунт.

На протязі вегетації використання хімічних препаратів боротьби з бур’янами досить обмежене - рослини суниці мають підвищену чутливість до вегетаційних гербіцидів. Саме тому після висаджування розсади краще застосовувати агротехнічні прийоми зниження забур’яненості.

В той же час, в інтенсивних технологіях вирощування практикується використання гербіцидів на основі фенмедифаму та десмедифаму (Бурефен Новий, Бурефен Супер, Біттер, Бітап, та інші). Злакові бур’яни, що вже проросли можуть бути знищені шляхом внесення діючої речовини сетоксидим (Поаст, Набу).

Чутливість суниці до тієї чи іншої діючої речовини препарату залежить від сорту, фази розвитку рослини, погодних умов, механічного складу грунту та вмісту у ньому органічної складової. Саме тому рекомендується попередньо провести тестове обприскування невеликої ділянки щоб перевірити реакцію рослин на гербіцид.

Різноманітні технології вирощування суниці передбачають свої специфічні шляхи зменшення тиску бур’янів в насадженнях:

  • Загущена посадка дозволяє швидко отримати густий листяний покрив суниці, що, в свою чергу знизить конкуренцію за елементи живлення з боку бур’янів;
  • Використання мульчуючої плівки знижує затрати на хімічні засоби захисту чи ручні прополки в зоні рядків;
  • Крапельне зрошення зволожує лише прикореневу зону рослин в рядку та дозволяє локально вносити мінеральні добрива, що підвищує конкурентність рослин суниці по відношенню до бур’янів.
  • Мульчування міжрядь соломою знижує тиск бур’янів в міжряддях.

При використанні соломи варто заздалегідь перевірити її забрудненість насінням бур’янів та залишками невимолоченого зерна. Практикується фумігація соломи аміаком, який знищує значну частину насіння та знезаражує мульчуючий матеріал.

Для проведення такої обробки солому укривають плівкою та фумігують аміаком в концентрації 2% від сухої речовини матеріалу (на 1 т соломи при її вологості 20% потрібно 16 кг аміаку). Потрібно як можна ретельніше очистити поле від бур’янів перед розстелянням соломи тому, що в подальшому проводити міжрядні обробітки буде неможливо, і єдиним шляхом знищення бур’янів будуть трудоємкі ручні прополки.

На плодоносній суниці в другій половині літа – на початку осені (після заробки мульчуючого матеріалу і проведення омолодження насаджень) практикується внесення препарату з діючою речовиною напропамід (Деврінол) – це дозволяє перешкодити проростання бур’янів у осінньо-весняний період.

Усі комерційні назви препаратів для хімічного захисту насаджень від шкідників, хвороб та бур’янів зазначені в тексті з інформативно-аналітичною метою.

Застосування препаратів, норми їх внесення та максимальна кількість обробок мають узгоджуватись із офіційним регуляторним законодавством України по застосуванню засобів захисту при вирощуванні сільськогосподарських культур.

 
 
Developed by Web-Relax