Українська мова English language

Особливості технологій
вирощування суниці

У цьому розділі ми розглянемо декілька технологій вирощування суниці, що набули значного поширення останнім часом.

Вибір тієї чи іншої технології має базуватись на наявності відповідного садивного матеріалу, сільськогосподарської техніки і забезпечення трудовими ресурсами. Також потрібно враховувати мікроклімат місця, де створюється насадження, грунтові умови та інші фактори.

Схема посадки має узгоджуватись з колією трактора, шириною захвату секцій культиватора та параметрами іншої сільськогосподарської техніки, яку планується використовувати. В додатках приведено таблицю вибору схеми посадки по плановій кількості рослин на гектар.


Розріджена посадка

 

Ця технологія вирощування суниці передбачає створення на протязі першого року оптимальних умов для росту та розвитку рослин, створення оптимальної густоти та формування продуктивного насадження, яке плодоноситиме на другий рік після посадки.

Для створення таких насаджень можна використовувати свіжу розсаду для осінньої або весняної посадки або фріго рослини для весняної чи літньої посадки.

Осіння посадка має певні переваги – якщо вона проведена в оптимальні терміни (кінець серпня – початок вересня) рослини встигають добре укоренитися та накопичити достатню кількість цукрів до настання холодів. Навесні рослини починають рости та розвиватись як тільки температура перевищить біологічний мінімум (+50С). Зазвичай у ранньовесняний період у грунті є достатня кількість вологи і рослини встигають розвинути потужну кореневу систему, щоб добре переносити можливий дефіцит вологи в подальшому.

Також створення насаджень восени дозволяє розвантажити весняний графік польових робіт.

Основний недолік осінньої посадки – підвищений ризик пошкодження молодих насаджень низькими температурами взимку.

Для створення насаджень навесні використовують зазвичай фріго рослини (класу А чи В), що має значні переваги, хоча висадка свіжої розсади також практикується. У випадку використання фріго розсади і наявності системи зрошення – посадку можна проводити від квітня до початку липня (якщо з осені грунт не був належним чином підготовлений – краще зробити це навесні і аж потім висаджувати фріго розсаду).

Кількість рослин на гектар може бути в межах 28-40 тисяч. Схема посадки – однорядна чи дворядна.

На початку цвітіння видаляються квітконоси, що дозволяє отримати необхідну кількість рослин на одиницю площі та покращити умови для закладання плодових бруньок на наступний рік. За цією технологією на протязі першого року для боротьби з бур’янами використовуються системні та контактні гербіциди, що, в поєднанні з міжрядними обробітками, дозволяє очистити поле від значних запасів насіння однорічних бур’янів.

Для того, щоб сформувати здорове продуктивне насадження застосовують високоефективні засоби захисту (використання яких на плодоносних насадженях не допускається).

Так, як планується сформувати кінцеву густоту за рахунок молодих рослин – мульчуючий матеріал застосовують на другий рік після посадки (проте при можливості можна використовувати солому для захисту рослин протягом зимового періоду).

Щороку проводять омолодження насадження – після збору врожаю скошується листя та звужуються рядки до оптимальної ширини (в межах 20 см.) Насадження суниці використовують протягом 3-4 років (включаючи рік посадки).


Загущена посадка

За цією технологією створюється насадження на кінцеву густоту (висаджується 50-60 тисяч рослин на гектарі) з метою отримання продукції в рік посадки.

Сучасні технології передбачають використання фріго розсади класу А+ чи WB (дорощена розсада), що має достатню кількість закладених плодових бруньок для отримання комерційно виправданого врожаю.

Осіння посадка високоякісною свіжою розсадою теж може розглядатися як варіант, проте продуктивність такого насадження у перший рік буде дещо нижчою порівняно з використанням фріго рослин.

Досить добрих результатів можна досягнути використовуючи горщечкову чи контейнерну розсаду для висаджування восени.

При вирощуванні суниці за даною технологією завжди використовують мульчування. Це дозволяє зберегти вологу в грунті, створити оптимальний температурний режим для росту коріння, зменшити враження насадження хворобами, перешкодити росту бур’янів, а також полегшити збір ягід.

Перед опусканням квітконосів розстеляють солому в кількості 6-10 т/га. Поспішати з проведенням цієї операції не варто – якщо солому розстелити заздалегідь – вона погіршить циркуляцію повітря в зоні рослин, що, в свою чергу, підвищить ризики пошкодження цвіту весняними заморозками.

Для розстеляння соломи існують спеціальні сільськогосподарські машини, які подрібнюють тюки і вносять солому в міжряддя. При невеликих обсягах можна розвезти солому трактором з причіпом, а потім підстелити її під рослини вручну.

Після збирання урожаю солому в міжряддях перебивають і частково заробляють в грунт фрезерним культиватором. При цьому обов’язковим є внесення підвищених доз азотних добрив для запобігання іммобілізації ґрунтового азоту мікроорганізмами, що розкладатимуть додаткову органіку.

Обов’язковим є проведення омолодження суниці, щоб запобігти загущенню насаджень.


Вирощування суниці на плівці

При створенні насаджень з кінцевою густотою з’являється можливість використання плівки, як мульчуючого матеріалу. Це дозволяє запобігти втраті ґрунтової вологи у зоні коріння та знизити затрати на боротьбу з бур’янами. Крім того, грунт під плівкою краще прогрівається навесні і продукцію можна отримати дещо раніше.

Для цієї технології можуть використовуватись свіжа розсада, фріго, чи контейнерні рослини. Останній варіант має значні переваги (див. Розділ 2.3.).

Зазвичай використовують стрічкову схему посадки (з двома рядами в стрічці) з густотою в межах 50-60 тисяч рослин на гектар.

Використання плівки для мульчування можливе лише при крапельному зрошенні: спочатку формуються гряди висотою 15-20 см, закладаються поливні шланги і потім розстеляється плівка, яка фіксується грунтом по обидві сторони гряди. Ця робота спрощується при використанні навісного тракторного обладнання, яке одночасно укладає поливні шланги, розстеляє і фіксує плівку. Вирощування суниці на плівці практикується за однорічною технологією. Після збору урожаю деякі фермери видаляють рослини суниці та висаджують в отвори плівки овочеві культури, встигаючи отримати другий урожай до осені.

Якщо поле залишається на плодоношення на наступний рік – потрібно будь-якими методами призупинити вегетативний ріст, щоб запобігти загущенню (рослини вже матимуть достатню кількість ріжків) – варто скосити листя, не проводити додаткового удобрення і лімітувати поливи.

Для мульчування суниці використовують поліетиленову плівку різного ступеня прозорості. Найбільшого розповсюдження мають чорна, червона та блакитна поліетиленові плівки. Плівка з підвищеною світлопроникністю особливо ефективна весною, коли створюється парниковий ефект - швидше прогрівається верхній шар грунту. Однак при цьому покращується не тільки ріст суниці , але і проростання і ріст бур’янів. Саме тому при мульчуванні суниці перевагу віддають менш прозорій чорній плівці, або плівці інших кольорів (менше нагрівається влітку)

Товщина мульчуючої плівки може бути 0,08-0,15мм, ширина – 110-120см і більше. Перед садінням суниці плівку розстилають по поверхні гряди, а її краї (не менше 10см) присипають грунтом. Поверхня гряди повинна бути трохи похиленою від центру до країв, щоб запобігти застою дощової води.

Розсаду суниці висаджують в хрестоподібні або круглі отвори на плівці діаметром 5-6см, зроблені ножем або паяльною лампою.

Затрати праці при вирощуванні суниці на мульчуючій плівці знижуються на 25-30%, приблизно ж на стільки підвищується врожайність насаджень.

Проте ранній розвиток рослин підвищує ризик пошкодження генеративних органів весняними приморозками в період цвітіння. Для захисту можна використовувати зрошення дощуванням, проте монтаж одночасно двох систем зрошення досить ресурсоємке. До того ж вирощування суниці на припіднятих грядах підвищує ризик вимерзання рослин зимою – тому додатково рекомендується розстеляння соломи на насадженнях пізно восени.

Використання мульчуючої плівки

Переваги Недоліки
  • запобігання втрати вологи на випаровування, покращується біологічна активність грунту;
  • можливість проведення фумігації грунту через поливну систему;
  • контроль бур’янів в зоні рядка;
  • покращення температурного режиму грунту навесні;
  • запобігає забрудненню ягід, зменшує ураження рослин сірою гниллю, полегшує збір продукції.
  • висока вартість матеріалів і застосування спецтехніки;
  • необхідність використання крапельного зрошення;
  • підвищений ризик вимерзання насадження взимку та пошкодження генеративних органів рослини весняними заморозками;
  • можливість перегріву кореневої систему у жарку сонячну погоду;
  • необхідність очищення поля в кінці циклу використання.

Технології отримання позасезонної продукції

Отримання позасезонної продукції суниці широко практикується у країнах Європи та США. Технології закритого грунту досить складні і вимагають великих інвестицій – тому ми зупинимось на деяких, які більш прості у впроваджені:

Найпростішим способом є створення тимчасового каркасного плівкового укриття на суничному полі рано навесні. Це дозволяє отримати продукцію раніше на 2-3 тижні та окупити додаткові витрати за рахунок високої ціни на ринку свіжої продукції. Для запобігання перегріву і покращення вентиляції рослин під плівкою її краї вдень піднімають. Можуть виникнути проблеми із запиленням рослин, особливо, якщо тривалий час стоїть холодна похмура погода.

Деякі виробники використовують укриття рослин агроволокном – при цьому створюється покращений температурний режим грунту і саджанці суниці раніше розвиваються. На початку цвітіння агроволокно на денні години знімається у міжряддя. Такий спосіб дозволяє отримати першу продукцію на 1-2 тижні раніше.

Продукцію суниці на протязі літніх місяців можна отримати використовуючи фріго розсаду класу WB (більш детально особливості цього виду розсади описано в розділі 2.2.).

Від посадки такого садивного матеріалу до збору врожаю потрібно 60 днів. Тому можна планувати ягідний конвеєр і отримувати продукцію від травня до вересня.

Зазвичай насадження створюють загущеним способом (50-70 тис./га) з метою отримання максимально можливого врожаю у рік посадки. При інтенсивній технології поле використовують лише один рік – високий врожай поза сезонної ягоди дозволяє окупити всі затрати і отримати значний прибуток. На практиці часто поле залишають на плодоношення ще на 1-2 сезони проводячи омолодження описаним вище способом.

При використанні садивного матеріалу класу WB необхідна висока агротехніка: ретельна підготовка грунту, достатня кількість елементів живлення, інтегрована система захисту, обов’язкове зрошення.

Особливу увагу слід приділити системі зрошення. Обладнання має бути надійним та гарантувати достатню продуктивність на протязі засушливих періодів.

Суниця добре росте і плодоносить при температурі в межах 24 – 26 ОС. Якщо температура перевищує 30ОС – продуктивність насаджень значно зменшується. Саме тому перевага надається дощуванню, що дасть можливість проводити охолоджуючі поливи – особливо, якщо планується отримувати продукцію на протязі літніх місяців.

При плануванні потреби в сезонних трудових ресурсах варто враховувати, що на протязі 3-4 тижнів потрібно буде зібрати значний урожай, що, при дотриманні технології може сягати 20-25 т/га.

Використання сортів короткого дня дозволяє отримати продукцію з високими смаковими та товарними якостями (на відміну від сортів нейтрального дня, які мають тенденцію до дрібнішання). Альтернативою розсади WB може бути контейнерна розсада – хоча такий тип садивного матеріалу, зважаючи на його підвищену вартість, в більшості випадків використовується для технологій закритого грунту.

Широко практикується ще один метод отримання позасезонної продукції у відкритому грунті. Цей метод передбачає використання садивного матеріалу сортів нейтрального дня. Більш детально ми його розглянемо у наступному розділі.


Технологія вирощування сортів нейтрального дня

Сорти суниці нейтрального дня здатні закладати генеративні бруньки незалежно від тривалості освітлення, а, отже, продукцію можна отримати на протязі досить тривалого терміну при умові наявності відповідного температурного режиму.

Такі сорти вирощують різними способами, проте найбільш ефективними є загущені насадження та технологія вирощування на плівці.

В основному використовується горщечкова чи контейнерна розсада, хоча створення насаджень фріго рослинами також дає непоганий результат.

Значні витрати на садивний матеріал та на додаткові ресурси окупляються високим врожаєм позасезонної продукції.

Найбільш поширеним є вирощування сортів нейтрального дня на припіднятих грядах з крапельним зрошенням та мульчуванням плівкою.

Посадка проводиться в квітні-травні однорядним чи стічковим способом з густотою 50-60 тисяч рослин на гектар. Через 6 тижнів після посадки починають видаляти квітконоси, щоб дати можливість рослинам накопичити достатню кількість поживних речовин для подальшого плодоношення.

В липні видалення квіток припиняють, і з кінця липня – початку серпня починають збирати врожай.

Сорти нейтрального дня плодоносять до осінніх заморозків, а якщо використовується просте плівкове укриття – плодоношення може бути продовжено ще на 2-4 тижні.

Усі сорти цієї групи мають понижену зимостійкість, тому, в основному, їх вирощують за однорічною технологією. Однак при укритті насаджень соломою – на наступний рік можна також отримати суттєвий урожай: спочатку – в червні (так, як і звичайні сорти), а потім з кінця липня до завершення вегетаційного періоду.

Сорти нейтрального дня особливо вимогливі до умов живлення. Для формування рослин та постійного плодоношення потрібні підвищені норми калію, азоту а також деяких мікроелементів (зокрема бору).

Оптимальним є внесення удобрення регулярно (щотижня) з поливною водою – ось чому рекомендується використання крапельного зрошення. В той же час високі літні температури (а особливо перегрів грунту під плівкою) стають лімітуючими факторами у технології. Тому краплинне зрошення часто поєднують з дощуванням. А для додаткового охолодження розстеляють солому по поверхні плівки для зменшення поглинання нею сонячних променів.

В залежності від сорту та технології, що використовується можна отримати урожай в межах 30-50 т/га в рік посадки (на наступний рік – дещо менший).

Використовувати насадження сортів суниці нейтрального дня для плодоношення на третій рік є, в більшості випадків, економічно недоцільним через значне загущення рослин та посилення тиску шкідників і хвороб.

 
 
Developed by Web-Relax